МЕТАДОН белоснежный Мичуринск

Ало братишки!Как жизнь там кайфует? У меня сейчас такая история, что аж башка трещит, я расскажу вам, как я закладки купил, плющит на метадоне и пошел на сложный экзамен в универе. Само собой, что когда я узнал, что на неделе экзамен, я в шоке валялся. Да ну нах, какой экзамен, если можно отмазаться и сходить движ на дискотуху или схавать шишки. Но, к сожалению, заставили ходить в универ, попадать в тему и учиться. Ну лана, в общем, я решил, что без штук на этот экзамен я точно не дотянусь. Вечером, на улице, я встретил своего кумарита, который знал, где можно закупиться шнягой. Ваще круть!Он сказал, что знает парня, который продаёт закладки и метадон. От таких новостей у меня просто все крыши съехали! Я был готов отдать свою последнюю копейку, лишь бы побыть в плюще и сдать экзамен на отлично. Ну и ладно, я с ним пошел и мы попали в такую жесть! У этого продавца было все, что только можно придумать: марихуана, метадон, экстази. Я чуть не помер от счастья! Решил сразу купить поэтому и пошёл в универ, думал, под влиянием этой шняги, экзамен сдать будет легко. Но, вот блин, забыл, что у тебя может случиться камарит. Все эти кайфовые вещества могут непредсказуемо повлиять на мой мозг. Как только я проглотил этот метадон, я уже понял, что сдать экзамен будет просто космос! Мне стало совсем неважно, смогу я его сдать или нет. Да мне уже всё равно, я подумал и решил просто двигаться вперед. Заходя в аудиторию, я чувствовал себя, как крутой гопник, который ничего не боится. Ну а чё, если я попал в плющ, то ничего меня уже не остановит! Ну и ладно, сел я, раскрыл задания, а там такая жесть, чего я не ожидал! Разум просто вылетел, и я не мог сосредоточиться. Это было просто ужасно! Я читал каждое задание три раза, но понятия не имел, о чем они. Тише едешь - дальше будешь!Я вспомнил недавнюю дискотуху, где мы шпилили круглосуточно и просто хулиганили! Было так круто, что хотелось прожить этот момент снова. Я вспомнил, что у меня есть ноут, на котором были записаны все задания. Но, похоже, что мой моск не позволял мне вспомнить, где он находится. Слышь, брат, а где мой ноутбук? - спросил я у товарищей, которые рядом сидели. Оказалось, что я его забыл дома. Я почувствовал себя таким дебилом, что даже стало мне немного смешно. Внутри меня все кумарило, что если бы я не попадал в плющ каждую неделю, то сейчас я был бы в целом и трезвом состоянии. В общем, короче, экзамен я не сдал. Меня еще неделю плющило от этого, и я понял, что такой движ не стоит затраченных на него усилий. Надо было просто серьезно учиться и не париться насчет закладок и прочей шняги. Ну и ладно, это была интересная история в моей жизни. Я понял, что надо оставить эту дурь и двигаться вперед. Но, конечно, не отказываться от всех движей, ведь без них жизнь совсем скучная и серая.

Але, дорогі друзі, сьогодні я розповім вам дуже веселу історію про те, як я купила собі закладку, а потім вирішила відвідати зоопарк. Все почалось звичайно - я була в надзвичайно поганому настрої і вирішила заправити свого бенза з допомогою метадону. Так, так, саме так, світ моїх думок був заправлений цими бодрящими речовинами.

Так я і вирушила в наш справжній марафон, де кожна мить життя виглядала яскравою і незабутньою. Хаднаш, хаднаш, і я була в зоопарку. Зі сміливістю наркотично поправлених самураїв, я увійшла в вольєр левів. І що ви думаєте? Я зустріла там нашого короля джунглів - справжнього лева. Він дивився на мене сердечними, видурієвими очима.

І тут я зрозуміла, що моя закладка запрацювала на всю котушку. Я почала розмахувати руками як кристал гейзеру, бо чомусь в цей момент мені здавалося, що я можу покорити світ.

Танець перед левом був настільки вразливим, він був як музика, яку чуло тільки двоє - я сама і лев. І наша поєднана харизма створила щось неповторне, намагаючись злитися в єдине ціле. Так, я думала, що ми стали друзями.

Хах, але моя уява наркотичної дійсності розтріскалася, коли лев здер з мене шматок одягу і накинувся на мене.

Це було все, на що вистачило мені моєї закладки - на страх перед цим величним мамонтом лісових просторів. Я хотіла зробити щось незвичне, але вийшло все зовсім не так, як я планувала. Я розвернулася та побігла, як нещасний турист, якому платять за рекламу в обіймах льва.

Але мені довелося наркотично поправитися, щоб залишитися в живих. І коли я побачила цю сипучу картишку з кристалами - моє серце задрожало від радості. Я мала нову спробу, щоб звільнити себе від цього нелюдського лева. Я підійшла до клітки, витягнула руку та гаманця, а моя рука тремтіла, немов листок на вітрі.

Але тут я почула голос того, хто знає все про кристали і наркотичну залежність. "Стоп, наркомане комік! Чи ти справді думаєш, що тобі буде краще, якщо ти зануритися в цю бездонну прірву наркотиків? Це не виходить, нехай цей лев лишиться левом". Авдій підійшов до мене та відітнув мене зі світу наркотиків.

Та я повинен сказати, що він був правий. Ці наркотики - це не все в житті. Вони можуть зруйнувати все, що ти маєш. І навіть як комік наркоман, я повинен знати цю правду.

Отже, дорогі друзі, нехай ця історія буде нагадуванням для вас - не втягуйтесь в бліскучі примари наркотичної залежності. Життя - це запах квітів, гучний сміх друзів та радість простих речей. Не витрачайте свої дні на гамання кристалів та боротьбу з левами. Ви заслуговуєте на краще, ви заслуговуєте на життя, яке переповнюється насолодою та щастям!

Так що, хлопці, забули про лева, закиньте свої закладки, віддайте бензу назад наркотикам і відправляйтесь гамати в своєму віртуальному світі. Бо тільки так ви можете знайти себе та своє щастя. Гарного всім дня, друзі!